Сьогодні ми з вами живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки і техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої інформації, озброєні ґрунтовними знаннями, чимало вміємо, а ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб забезпечити себе всім необхідним для життя, виконували різні роботи, про які ми сьогодні і не здогадуємось, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Але всі кращі надбання і досягнення нашого народу, його звичаї і традиції, пісні і думи не пропали даремно, не канули у вічність. Вони збереглися і до нині, не тільки в генетичній пам’яті, але і в теперішній культурі, в побуті, у звичаях нашого народу, тобто у нашому серці, як щось дороге і трепетне, притаманне тільки нам, українцям. Тому ми час від часу і повертаємось до народного джерела, до тих традицій, звичаїв, з яких беремо наснагу і сьогодні, бо це все наше, рідне, дороге, любе та миле нашому серцю.

       Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

       11 грудня пройшло свято «Вечорниці у світлиці» у нашій школі. Організаторами та учасниками вечорниць були учні 8 класу, класний керівник Глодан Н.Ю., педагог-організатор Фатич Л.М., музичний керівник Качур Н.П.

       Приймали вечорниці дбайливі господарі баба Одарка та дід Грицько. Як і годиться, першими до оселі завітали дівчата із дзвінкими піснями. Очікуючи парубків-односельців, вони беруться до роботи: лузають кукурудзу, вишивають рушники, місять тісто для вареників.

       З гучними та веселими піснями на вечорниці завітали й парубки, які принесли неабияку радість дівчатам.

       Були на вечорницях і жарти, і пісні, і танці, і забави. Насамкінець учасники свята пригостили всіх присутніх смачними пампушками.