Сьогодні виповнюється 94 роки з дня народження поета-земляка Юрія Гойди.

Юрій Андрійович Гойда (15 березня 1919, с. Зняцьово— 2 червня 1955, Ужгород) — український радянський поет.

Закінчив Дебреценський університет в Угорщині (1944). Друкуватися почав 1939 року.

Після визволення Закарпаття і возз'єднання його з Радянською Україною Юрій Гойда брав активну участь у громадсько-політичному житті. Нове життя рідного краю, дружбу народів оспівав у віршах і поемах, які ввійшли до збірок «Люди моєї землі» (1948), «Верховинська поема» (1949), «Сонце над Карпатами» (1951), «Угорські мелодії» (1955). Писав і для дітей.

Зібрання творів — Весна Верховини. К.: 1969.

Російські переклади — Избранное. М.: 1960.

У школі дає літературний музей поета-земляка, який було створено 1980 р. Його експозиція розміщена у двох кімнатах та має 265 експонатів, 40 з яких входять до Державного реєстру національного культурного надбання.

Музейна експозиція складається з 4 розділів: історія та етнографія краю, дитячі та юнацькі роки Юрія Гойди, творчий шлях поета, його поетична спадщина.

Кращі твори Юрія Гойди увійшли до антології української поезії, перекладені російською (у Москві видано дві збірки поета), білоруською, вірменською, угорською, чеською, німецькою мовами. Поет із вузької закарпатської стежини вийшов на широку магістраль вітчизняної літератури.

Максим Рильський писав: «Той поетичний доробок, що залишився від нього, вражає й тішить простотою вислову, ясністю думки, чистотою почуття, милозвучністю вірша. Юрій Гойда має своє визначене місце в історії української радянської літератури, в історії українського радянського громадянства. І це місце почесне».