Промайнув швидко навчальний рік у школі. А це 9 місяців перших радостей і невдач, щасливого сміху і щирих сліз, перших перемог. Всі дітки підросли не лише духовно, але і фізично, багато чого навчилися.
Здається, ніби зовсім недавно маленькі діти боязко і невпевнено увійшли в 1 –й клас і все у них було попереду: перша літера, перше прочитане слово, перші радощі і прикрощі, а сьогодні вони вже закінчують перший клас.
З нагоди урочистості, 22 травня 2014року, у святково вбраному залі, зібралися батьки, вчителі та учні школи. З щирими усмішками, з іскорками у очах, діти розпочали свято "Букварик професій". З великим захопленням маленькі школярики декламували вірші, співали веселі пісеньки,танцювали та відповідали на заплутані логогрифи в країні "Неграмотні землі". Також учні презентували «Абетку професій», у якій продемонстрували різноманітність та важливість кожної діяльності.
Учні довели, що вони займаються найулюбленішою справою – учінням. І в майбутньому стануть гідними громадянами своєї найріднішої країни, про яку Л. Костенко написала :
"Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори…"
Зі словами вітання до учнів звернувся директор школи – Глодан В.В. та вихователь малечі в дитсадочку, мама першокласника – Молокус О.М.
Діткам – першокласникам вони побажали – ніколи не зупинятися на дорозі Знань, бо вона цікава і по справжньому нескінченна. Це лише перший крок, а попереду ще десять років…
Батьки з гордістю спостерігали за своїми дітками, які вже опанували ази науки. І висловлюють щиру подяку педагогам школи за те, що вкладають душу в свою роботу з дітьми, а діткам бажають подальших успіхів у навчанні.
Свято Букварика закінчилося, але шлях до знань тільки розпочався. І це свято – перша сходинка у шкільному житті, яку шестилітки подолали разом із своєю учителькою Перевузник М.В.
Скоро буде літо, літо – золота для нас пора.
Хто у гори, хто на море, розлетиться дітвора.
Полетять пісні по світу, наче в небо журавлі.
Хочуть літа, хочуть літа, хто живе на цій землі.
|