15 березня 1939 р. на малій частині розірваної між різними державами української землі було створено прототип своєї держави. 77 років тому закарпатський народ втрутився у трагічну траєкторію своєї історії та показав готовність до останнього подиху виборювати право на вільне, самостійне життя і прагення до возз'єднання України. Цього дня Сейм Карпатської Русі проголосив незалежність Республіки Карпатська Україна, на чолі якої став Августин Волошин. Тоді ж було ухвалено перший конституційний закон, яким визначено статус країни.

       77-му річницю Карпатської України відзначали 15 березня і учні нашої школи. Вчитель історії Решетар Т.В., разом з учнями 8 – 9-х класів, підготували позакласний захід «Трагедія та велич Карпатської України». Учні уважно слухали історію створення та поразки Карпатської України. Про те, як у ніч на 15 березня 1939 року у місті Хуст була проголошена незалежність Карпатської України. Тієї ж доби союзниця гітлерівської Німеччини Угорщина розпочала загальний наступ. Незважаючи на героїчний збройний опір нечисельних загонів Карпатської січ, ворога зупинити не вдалося і Карпатська Україна була окупована

       Найбільш кровопролитні зіткнення відбулися на Хустському відтинку фронту, кульмінацією став бій на Красному полі 16 березня 1939 р. Тут карпатські січовики разом з українцями чехо-словацької армії та молоддю зі Севлюської учительської семінарії організували оборону проти регулярної угорської армії з танками, літаками, артилерією та важкою зброєю. 
         Їм вдалося вдень затримати агресора, проте вже ввечері столиця Карпатської України впала. Наступного дня угорці захопили Рахів, в 18 березня був взятий останній пункт оборони січовиків – Воловець. Проте із повною окупацією боротьба не завершилася: потужний партизанській рух діяв до кінця травня 1939 р., а поодинокі підпільники – до січня 1940 р.
         Загалом під час окупації території Закарпаття угорськими військами збройні сили Карпатської України провели близько 22 великих і малих боїв. Утрати січовиків у них становили до 1,5 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Втрати противника склали від 100 до 200 убитими та до 500 пораненими. Після поразки Карпатської України ще 4,5 тис. патріотів стали жертвами угорського терору..

       О 12.00 вся школа вшанувала пам'ять загиблих героїв хвилиною мовчання.